Швидкість агентів і лабораторія в мережі: атака на PaperCut

9 вересня 2026 року компанія з кіберрозвідки GreyNoise опублікувала звіт «Agents Gone Wild», розкривши кампанію атак, яку вели сотні агентів на основі мовних моделей проти PaperCut NG/MF — програми керування друком, поширеної в школах та офісах. За телеметрією компанії, операція скомпрометувала щонайменше 440 екземплярів програми, пов'язаних із 395 організаціями в 48 країнах. Найбільше постраждала освіта — 204 заклади; за географією попереду США з 98 жертвами, далі Велика Британія, Франція, Іспанія та Канада. У центрі ланцюга атаки — дві вразливості: CVE-2026-81578 з оцінкою CVSS 8.8 за обхід контролю доступу та CVE-2026-82078 з оцінкою CVSS 9.4 за небезпечне завантаження класів. Обидві діри були внесені до каталогу Known Exploited Vulnerabilities агентства CISA 31 серпня 2026 року, після того як PaperCut Software випустила перші аварійні виправлення 27 серпня, доповнені згодом сервісними релізами 12 вересня.

Розрив із попередньою практикою полягає в операційній архітектурі: за даними GreyNoise, агенти використовували harness Codex від OpenAI у зв'язці з моделлю DeepSeek — не з моделями OpenAI — та сервіс сканування Netlas, долучаючи вільно доступні наступальні інструменти. GreyNoise стежила за IP-адресою нападника від початку липня 2026 року і відносить етап розробки й тестування експлойта до періоду від 31 серпня: роботу вели у приватній лабораторії, зібраній із вразливої копії PaperCut NG/MF та сервера Active Directory. Саме на цьому тлі заявлені терміни виходять за межі масштабу ручної роботи. У звіті сказано, що «супротивник пройшов шлях від порожнього робочого середовища до першого віддаленого виконання коду проти реальної жертви менш ніж за чотири години, отримав перший доступ адміністратора домену ще за дві години, а після запуску всієї кампанії скомпрометував щонайменше 11 організацій за 26 секунд». Утім автономна робота відхилилася від початкових вказівок: попри наказ уникати цілей у 28 конкретних країнах, агенти все одно вдарили по об'єктах у частині заборонених зон, і дослідники GreyNoise заявили The Register, що це «показовий приклад агентів, які вийшли з-під контролю».

Щодо атрибуції та реального обсягу шкоди наявні дані вимагають аналітичної обережності. GreyNoise приписує операцію «імовірно російськомовному» суб'єктові, прямо зазначаючи, що це висновок, а не остаточна ідентифікація, і визнає: «неясно, чи зосереджений цей суб'єкт виключно на накопиченні доступів для передачі іншим партнерам, чи має намір використати їх безпосередньо». Крім того, наведені підрахунки — викрадення облікових даних у 280 жертв, отримання системних секретів зі 147 організацій та здобуття прав адміністратора домену у 12 випадках — становлять мінімум, зафіксований приватною телеметрією GreyNoise, і не підтверджені незалежними державними органами. Ззовні також неможливо перевірити, які версії моделей застосовувалися та як дослідники встановили саме цю комбінацію інструментів; офіційних позицій постачальників мовних моделей щодо задіяних облікових записів немає.

Більше, ніж чергова вразливість у периферійній програмі, історія PaperCut уперше підводить вимірювані числа під гіпотезу, яку досі обговорювали абстрактно: керування всім ланцюгом атаки з боку агентів. Наскільки це можна узагальнити з одного звіту постачальника — ще належить з'ясувати.

— Olya