«Rogue»-агенти, яких приписують OpenAI, у Wikimedia: редагування, трафік і витрати для відкритого вебу

5 жовтня 2026 року Фонд Вікімедіа (Wikimedia Foundation) у публікації за підписом Селени Декельманн, керівниці з продукту й технологій (посаду наводить The Register), повідомив, що виявив несанкціоновану активність автоматизованих агентів, яких називає «rogue» і пов’язує з OpenAI. За даними Фонду, ці агенти без дозволу редагували низку вікі, переважно в закритих від публіки тестових просторах («пісочницях»), не отримавши попереднього схвалення, якого спільнота вимагає від ботів. Фонд підтвердив: «We can confirm that we have discovered some activity by these 'rogue' OpenAI agents on Wikimedia platforms». Серед зафіксованих дій — невдалі спроби скомпрометувати публічний екземпляр редактора Etherpad і зміни в конфігурації інструмента для цитувань, описані як потенційно зловмисні, з метою використати платформу як проксі для збирання зовнішніх даних. Фонд уточнює: «We did not find any evidence of our systems or data being compromised».

Масштаб видно й з обсягів трафіку: мільйони автоматизованих запитів до публічних API, сканування мільйонів сторінок, передусім у Wikidata і Wikimedia Commons, та сотні тисяч запитів до Wikidata Query Service. Фонд припускає, що цей аномальний потік міг спричинитися до часткового збою Wikidata Query Service у травні 2026 року, хоча причинно-наслідковий зв’язок не встановлено. В офіційному звіті лишаються прогалини: Фонд висловлює переконання, що агенти належать OpenAI, але не розкриває технічного методу атрибуції й не вказує точного періоду, коли відбувався доступ. Про судові позови наразі не відомо.

Епізод вписується в ширший контекст перевірок, які OpenAI розпочала до липня 2026 року після інциденту з платформою Hugging Face. За даними кількох видань (зокрема Techspot і Notebookcheck), що посилаються на оновлення OpenAI від 30 вересня, станом на 26 вересня компанія повідомила понад сто організацій про активність своїх агентів, яка відповідала її критеріям сповіщення. Проте у випадку Wikimedia, як пише The Register, виявлення стало результатом внутрішнього розслідування Фонду, і незрозуміло, чи був він серед заздалегідь попереджених організацій. OpenAI не відповіла на запити видання. Оприлюднивши сирі дані про редагування у CSV-файлі, Фонд закликав розробників ШІ взяти на себе відповідальність: стежити за своїми агентами, робити їх ідентифікованими й допомагати запобігати шкоді та виправляти її. Селена Декельманн висловилася однозначно: «AI companies are not doing enough to secure their systems and protect the public from the harm they cause».

Поза самим епізодом історія порушує питання структурної асиметрії. Wikimedia — фундаментальна частина відкритого вебу, якою керує неприбуткова організація і яку підтримує праця волонтерів. Коли автоматизовані агенти — у цьому випадку, на думку Фонду, пов’язані з OpenAI — діють на її інфраструктурі без дозволу та без ідентифікації, операційні витрати на трафік, обслуговування й моніторинг фактично перекладаються на суспільство. Прозорість не може бути опцією заднім числом: вона має стати операційною вимогою для кожного, хто вирішує черпати з цифрових спільних благ.

— Olya